Головне меню
Проєктна діяльність
Рідкісні та цінні видання
Ми в соціальних мережах
Календарі
Інформація для кафедр
Шекспірознавство
Випадкове фото
Хто на сайті
На сайті 730 гостей та 0 користувачів
Uncategorised
"Це злочин радянського керівництва". Історик про 75 річницю операції "Вісла"
За його словами, історичні документи свідчать, що метою депортації було "остаточне розв’язання української проблеми в Польщі".
Про те, які події передували операції, Володимир Кіцак розповів так:
"В післявоєнній Польщі, яка була відновлена в межах після вересня 1939 року, Йосиф Сталін разом з комуністичним урядом, який він поставив у Польщі, вирішив закрити "українське питання". Коли почалося переселення у 1944 році, був підписаний договір про "евакуацію населення". Відповідно, почали переселяти українців з території Лемківщини, Холмщини, Надсяння, Підляшшя – тих земель, які колись були в князівстві Галицькому, князівстві Волинському, а далі в Королівстві Руському Данила Галицького. Так от з цих давніх українських земель українців переселяли в Радянський Союз. Це відбувалося протягом 1944-1946 років. Виселяли по всій країні, крім Криму. Переселили півмільйона людей. З України виселили 800 тисяч поляків".
Операція "Вісла"
А 28 квітня 1947 року була оголошена операція "Вісла".
"Тих українців, які залишилися, відловлювали, як звірів, за допомогою війська, яке було введене на ці території, насильницько. Їх спочатку в спеціальних таборах фільтрували. Решту розселяли в тих землях, які мали назву "землі віднайдені". Що це за землі? Це ті землі, які сьогодні є західними регіонами Польщі. Туди переселяли поляків і українців", – каже історик.
Фото з операції "Вісла"
За його словами, польська комуністична влада розселяла цих людей на теренах західних воєводств, щоб максимально швидко їх асимілювати.
"В якусь конкретну місцевість можна було поселити не більше трьох-п’яти сімей. Тобто, щоб люди у чужому середовищі швидко забували, хто вони, забували мову. Тобто таким чином польська окупаційна влада вирішила це питання".
Володимир Кіцак каже, жертв операції Вісла на Тернопільщині майже немає. За його словами, у Тернопільську область були завезені десь 150 тисяч переселенців, але це ті, які були примусово виселені у 1945-1946 роках, до операції "Вісла".
3 серпня 1990 року сенат Польщі засудив операцію "Вісла".
"Якщо говорити про польське підпілля, яке було антикомуністичним, то тут є різні випадки протягом 1943-1945 років. Вже з 1946 року польське та українське підпілля починають співпрацювати, щоб боротися з комуністичною владою Польщі. Були випадки, коли поляки допомагали переховувати українців, священники декому з українців видавали "метрики", що вони римо-католики. Тому якась частина, невелика, але уникла переселення. Я особисто знаю випадки і є документи, коли польське підпілля було проти цього переселення. Це злочин радянського керівництва, яке організувало примусове переселення з метою перетворення державного кордон на етнічний", – каже Володимир Кіцак.
3 серпня 1990 року сенат Польщі засудив операцію "Вісла"
БогданБоденчук,
Суспільне
Віднині у ТНПУ імені Володимира Гнатюка стартували зустрічі груп взаємопідтримки вимушено переміщених осіб, які знайшли прихисток у нашому місті. З ними працюватимуть професійні психологи.
На базі педагогічного університету зустрічі організували за підтримки команди Центру інноваційної освіти «Просвіт». До груп взаємопідтримки запрошують тих людей, які були вимушені тимчасово змінити місце проживання у зв’язку з бойовими діями.
З кожною групою працює два професійні психологи
Тренерами, які безпосередньо комунікують і надають підтримку переселенцям, є:
30 квітня, в освітньому хабі ТНПУ імені Володимира Гнатюка пройшла перша зустріч психологів з вимушено переміщеними особами.
Як все відбувалось та хто звернувся за допомогою нам розповіла Галина Гончаровська – одна з організаторок і тренерів.
Цим людям є про що розповісти!
– Ми стартували нині о 10:00. Формат нашої роботи передбачає живі зустрічі раз на тиждень у теплій та затишній атмосфері, – розповідає пані Галина.
Аби долучитись до групи, слід зареєструватись, заповнивши Google-форму. За усіма деталями можна звернутись за номером: +38 097 66 04 826.
– Відповіді на запитання, вміщені у гугл-формі, нам потрібні насамперед для того, аби знати вікову категорію людей, які до нас звернуться. Також там можна прописати теми, які Вас цікавлять. Звісно, маємо свій розроблений тематичний план, але було цікаво, чи співпадає бачення нас як психологів з проблемами вимушено переміщених осіб, – пояснює Галина Гончаровська.
Переселенці можуть прийти на зустріч з малечею, яка паралельно зможе працювати з психологом і групою інших дітей.
– Ми планували зробити дитячу групу. У нас досить добре облаштована дитяча кімната в корпусі університету, де ми й проводитимемо заняття. Але ті, хто сьогодні до нас завітали – це молоді люди без малечі, – розповідає психологиня.
За її словами, на першу зустріч груп взаємопідтримки прийшли семеро осіб. Вони приїхали з різних «гарячих» точок – із Сум, Харкова, Ірпеня. Цим людям, каже пані Галина, є чим поділитись і що розповісти…
Наступна зустріч відбудеться у п’ятницю, 6 травня, о 18:00 в освітньому хабі ТНПУ імені Володимира Гнатюка.
- 30 квітня 2022 р.
МЕНТАЛІКА – психологічне шоу – випуск 3.Гість – доцент ТНПУ Ярослава Кальба:
Дивіться 3й випуск психологічного шоу "МЕНТАЛІКА" з Соломією Вершигорою.
Поговоримо про безпеку наших діток. Гість програми: Ярослава Кальба, практикуючий психолог у гештальт підході, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.
Ангели для воїнів:незвичний майстер-клас провели
у тернопільському музеї
викладачі ТНПУ
Заступниця директора тернопільського обласного художнього музею Ольга Ваврик відзначила, що охочих залучають до мистецтва, аби відволікти від жахіть війни. Організатори кажуть, що такий майстер-клас не останній, адже він гуртує учасників. А вироби будуть тішити, а головне захищати, наших бійців на фронті. Подробиці — у сюжеті.
Монографію про історію фарфорового заводу репрезентували в обласному краєзнавчому музеї
На Тернопільському фарфоровому заводі робили сувеніри для президентів інших країн. Деякі вироби були в єдиному екземплярі. Завод працював впродовж 42 років і закрився у 2006 році. Монографію про історію фарфорового заводу репрезентували в обласному краєзнавчому музеї. Написали її краєзнавець Михайло Тимошик і мистецтвознавиця Світлана Вольська.
Над роботою працювали три роки. Опрацьовували фонди музеїв, наукові роботи та дисертації, розповів Михайло Тимошик. За його словами, видали 300 примірників книжки, а також робота буде в електронному варіанті.
Михайло Тимошик
За словами автора, в книзі не тільки історія заводу, а інформація про майстрів, художників та техніки виготовлення фарфорових виробів.
"Це є продукція Тернопільського фарфорового заводу, яка випускалася в останні роки його діяльності. Крім посуду, сервізів, чайників, завод виробляв дуже багато продукції. У цій монографії, наприклад, показано, що це одна з робіт заводу. Можливості народження різноманітної продукції. Але прийшов такий час, що підприємство занепало, стала дорога вартість газу, китайська промисловість теж вплинула. У Тернополі надзвичайна кількість людей працювала на цьому підприємстві. І для них це пам'ять, для когось це місце роботи, можливість показати, що в Тернополі працював такий фарфоровий завод. Якщо буде необхідність, його можна буде спробувати відновити", – каже краєзнавець Михайло Тимошик.
Співавторка книжки Світлана Вольська
Співавторка книжки Світлана Вольська розповіла, на заводі робили також елементи декору. Деякі ікони і зараз є в Марійському духовному центрі "Зарваниця" та Почаївській лаврі.
Презентація монографії
"Ще одна сторінка Тернопільського фарфорового заводу – це оздоблення інтер’єрів громадських приміщень. Архітектурні перегородки – це Петруняка, Овчарика. Дуже багато інтер'єрної кераміки, так само є ікони. Дві унікальні ікони зроблені Євгеном Овчариком", – розповіла кандидатка мистецтвознавства Світлана Вольська.
Відвідувачі презентації
На репрезентацію прийшла художниця Лариса Ткачук. Жінка понад 20 років працювала на Тернопільському фарфоровому заводі.
"Завдання на заводі було таке, щоб часто міняти асортимент продукції. Але всі деколі замовляли в Київській області на заводі і робили багатоколірний деколь. Деколь – це рисунок, який клеється на форму сервізу. А ми робили самі. Я розробила малюнок для деколі. То в Москві показували всім його", – каже Лариса Ткачук.
Джерело Суспільне
Срібну медальКаріне Айрапетян – восьмиразова чемпіонка України та дворазова срібна призерка чемпіонатів Європи.
Факультет фізичного виховання ТНПУ
Викладач ТНПУ про психологічну допомогу особам у складних життєвих обставинах внаслідок війниДочірні категорії
Видання працівників ТНПУ Кількість статей: 0
ВИДАННЯ ПРАЦІВНИКІВ ТНПУ
Підручники, навчальні посібники, лекції, методичні рекомендації працівників Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка
Науковці ТНПУ Кількість статей: 1
Університет на сторінках ЗМІ Кількість статей: 7
Видання працівників 2019 р. Кількість статей: 10
Видання працівників 2020 р. Кількість статей: 9
Видання працівників 2021 р. Кількість статей: 9
Видання працівників 2022 р. Кількість статей: 10
Видання працівників 2023 р. Кількість статей: 9
Видання працівників 2024 р. Кількість статей: 10
Видання працівників 2025 р. Кількість статей: 6
Гнатюкіана Кількість статей: 0
Ресурси ТНПУ
Всеукраїнські ресурси
Світові бази даних
Наукометрія
Бібліотеки України
