Uncategorised
У Тернoпільських університетах пари прoвoдять oфлайн, дистанційнo і за змішанoю фoрмoю, – рoзпoвіли керівники вишів.


“Після oпитування студентів і викладачів, ми віднoвили oчне навчання. Для нас це дуже важливo, адже ми вивчаємo різні метoдики, які неoбхідні. І раді віднoвити свoю рoбoту. Завдяки ЗСУ, ми маємo мoжливість навчатися реальнo. І тут ствoрені всі умoви, це безпека наших студентів і викладачів”, – рoзпoвіла Оксана Писарчук
Цьoгoріч в педуніверситеті – 1500 першoкурсників. Це на 300 більше, ніж минулoгo рoку. А кількість бюджетних місць зрoсла дo 600, – каже ректoр Бoгдан Буяк. За йoгo слoвами, з 1 вересня студенти деяких факультетів навчаються за змішанoю фoрмoю. Магістри рoзпoчнуть oчне навчання 3 жoвтня.
“Первинний кoлектив, в університеті – це академічна група студентів, яка вирішує, в якoму фoрматі має відбуватися навчання. Викладачі максимальнo сприятимуть цьoму механізму”.
На теритoрії студентськoгo містечка є 8 укриттів, в тoму числі й у приміщеннях гуртoжитків, – рoзпoвів ректoр. Ці укриття рoзрахoвані на 5 600 місць. Під гoлoвним кoрпусoм університету – прoтирадіаційне схoвище, таке ще є під oдним із гуртoжитків. У них мoжуть вміститися пo 2000 людей
“Крім студентів в укритті мoжуть знахoдитись й інші люди, ми нікoли не відмoвляли мешканцям мікрoрайoну Дружба в укритті. Ми стараємoся ствoрити всі неoбхідні умoви. Адже ці укриття oбладнані генератoрами, є спальні місця та запаси питнoї вoди, прoведенo вай-фай. Всі укриття забезпечені аптечками і мінімальним резервoм сухпайків”.


Придбати продукти, а не хворобу
Українські науковці разом з іноземними партнерами допомагали нашій країні у перші, найскладніші місяці війни і допомагають сьогодні. Долучилася до цієї допомоги і проректорка з наукової роботи та міжнародного співробітництва Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Галина Фальфушинська.
Галина Іванівна разом з багаторічними партнерами з Познанського медичного університету організовували гуманітарні вантажі для лікарень і госпіталів у Тернополі, Рівному, Житомирі, Вінниці, Києві. За допомогою краундфандингових платформ разом з Польським страховим товариством та Польським медичним товариством збирали кошти на медичні та гігієнічні засоби, купували необхідне й привозили в Україну.
– Лише до Рівного й Києва ми привезли медичних засобів та перев’язочних матеріалів на 40 тисяч євро, – згадує науковиця. – Нам важливо було не просто зібрати побільше лікарських засобів, гідрогелевих пов’язок, турнікетів, а й передати їх адресно, саме туди, де вони потрібні.
Про життя українських науковців у перші тижні російського вторгнення дослідниця розповіла в статті для польського ЗМІ, де розповіла й про волонтерство та польсько-українську співпрацю. У ній, зокрема, описала, як польські науковці під гаслом «Нації у нас схожі, і кров у нас одна» організували збір крові для українських поранених.
Окрім того, пані Галина продовжувала наукову роботу. Зізнається: протягом перших місяців починала працювати о шостій ранку і закінчувала о десятій вечора.
Запитуємо у пані Галини й про роботу над проєктом «Розробка методології інтегральної оцінки біобезпеки забруднюючого середовища пестицидами для цільових та нецільових організмів», який отримав фінансування НФДУ і мав би завершитися в 2022 році. Чому ця тема важлива? Що команда проєкту встигла зробити до початку повномасштабної війни?
Науковиця пояснила, шо знання про забруднення навколишнього середовища необхідні для збереження здоров’я людей. Сьогодні населення планети стрімко зростає, зростає й потреба в агропродукції. Для того, щоб зберегти урожай від шкідників і хвороб, аграрії (і великі холдинги, і маленькі домогосподарства) широко використовують гербіциди, інсектициди та інші хімічні засоби.
– Якщо запитати будь-якого продавця гербіцидів та пестицидів, як йде продаж, він відповість, що прекрасно, – каже співрозмовниця. – Люди зрозуміли, що набагато простіше обробити город гербіцидами, ніж сапати бур’яни вручну. А щоб не з’їли шкідники – обробити інсектицидами. Звісно, все це відбувається безконтрольно, «на око».
Потім всі ці хімікати змиваються в ґрунт і разом зі стічними водами потрапляють у водойми. До слова, згідно з прогнозами, інтенсивне використання пестицидів у найближчому майбутньому приведе до забруднення 61 відсотку сільськогосподарських угідь в усьому світі.
І якщо деякі види забруднень (від роботи підприємств легкої та важкої промисловості тощо) люди навчилися оцінювати, прогнозувати й контролювати, то забруднення від використання пестицидів, як правило, є неконтрольованими.
– Хто може проконтролювати бабусю, яка незрозуміло в кого купує і на власному городі використовує пестициди? Ніхто, – зазначає науковиця. – Таких бабусь дуже багато, і не лише в Україні. Та й не тільки бабусь. До речі, одними з лідерів щодо використання пестицидів (і забруднення середовища) є Китай та Сполучені Штати Америки. У цих країнах пестициди використовують не лише для обробки агрокультур, а й для догляду за парками та газонами.
США, наприклад, були одним з лідерів з використання атризину для обробки кукурудзи. Цей гербіцид є канцерогеном та викликає істотні ендокринні порушення. Негативні наслідки від його використання можуть бути віддаленими й проявитися через декілька поколінь (і в людей, і в тварин). Гербіцид у багатьох країнах замінили на інший – тербутилазин, який і досліджує команда проєкту. «Тербутилазин належить до групи тетразинових пестицидів, що й атразин. На жаль, офіційних застережень щодо потенційної шкоди для нецільових організмів (людей та тварин) немає. А вона чимала! Навіть у найменших (мікро- та наномолярних) кількостях тербутилазин викликає негативні наслідки, зокрема ендокринні розлади, імунотоксичність та окисний стрес. Люди повинні про це знати!», – наголосила дослідниця.
Пані Галина розповіла, що знайти шкідливі речовини можна в абсолютно несподіваних товарах, зокрема, у засобах особистої гігієни. Наприклад, дешевий антибактеріальний засіб триклозан (заборонений для використання) та/або триклокарбан міститься в милі «Сейфгард», яке ще недавно було дуже популярним в Україні. Між тим триклозан та триклокарбан є визнаними канцерогенами, які викликають серйозні порушення ендокринної системи, запалення та алергічні реакції. А при потраплянні в водойми триклозан перетворюється в отруйні діоксини.
До початку війни дослідники встигли виконати 80 відсотків від запланованого, надрукували чотири наукові статті у журналах Q1 та три статті у журналах Q3-Q4. Про результати проєкту розповіли й на міжнародній конференції SGEM у Болгарії у 2021 році (матеріали конференції опубліковано у виданні, що індексується в Scopus). Нині триває робота над наступною статтею. Виконання проєкту з грантовим фінансуванням НФДУ стало гарним підґрунтям для підготовки спільної проєктної пропозиції з партнерами з Природничо-Гуманістичного Університету в Ченстохові (Польща).
Команда проєкту продовжує наукову роботу і дуже чекає відновлення фінансування.
– Мусимо працювати і наближати перемогу, – підсумувала Галина Фальфушинська. – Сподіваюся, що міжнародна співпраця та підтримка допоможе українським університетам та науковим установам вистояти під час війни.
Світлана Галата,
Національний фонд досліджень України
Можливі відмова від їжі, страхи і навіть селфхарм. Як студентам адаптуватись до офлайн-навчання: радить психологиня з Тернополя
- 10 вересня 2022 р. Юлія Іноземцева
- У студентів розпочався новий навчальний рік. Їм особливо складно, адже довго були на «дистанційці», а тепер змушені відвідувати університети. Навчання проходить у час війни, тому багато молоді стикнулись із різними психологічними ризиками й проблемами.
- Як їх побороти? Як юнакам та дівчатам звикнути до шаленого ритму життя? Чи лінь та апатія до пар в таких умовах – це нормально?
- З усім цим «20 хвилин» розібрались завдяки Ользі Логвись, практичному психологу відділу у справах молоді ТНПУ імені Володимира Гнатюка.
Ніхто з нас не очікував і тим паче не був готовим до російського вторгнення 24 лютого. Війна вплинула на внутрішній стан й емоційну стабільність українців. Попри непросту ситуацію в державі, наприкінці серпня студенти у Тернополі нарешті вийшли на офлайн-навчання та відвідують заняття у своїх навчальних закладах. Для них важливо адаптуватись до цього й усвідомити – семестр буде непростим. Як молоді потурбуватись про ментальне здоров’я?
Ми поцікавились в психолога Ольги Логвись. Інтерв’ю подаємо у формі «запитання-відповідь».
Найпоширеніший ризик – страх перед невідомістю
Яке Ваше ставлення, як кваліфікованого фахівця, до відновлення очного навчання в умовах російсько-української війни?
– Ми пережили чимало викликів в ході пандемії «ковіду». Це вкрай негативно відобразилось на якості освіти, міжособистісних відносинах у студентів. Тому як психолог і мама дітей, які пішли у школу, скажу, що очне навчання тепер – це хороший варіант і я ставлюсь до нього позитивно. Тим паче, Тернопільщина – відносно безпечна область завдячуючи Збройним Силам. Завдяки старанням університетів, там облаштували надійні укриття. Нехтувати безпекою ніхто не збирається. Звісно, буде складніше, ніж на «дистанційці», але ми маємо всі можливості для навчання «наживо» і використовуємо їх на максимум.

З якими психологічними ризиками можуть зіткнутись студенти?
– Найперше – це страх перед невідомістю. Також тривожність, депресивні стани. Є категорії студентів, які близько до серця сприймають навколишні події і не можуть контролювати емоційний стан. Це реально врегулювати певними навичками і вправами. Зверніться за допомогою до викладачів й психологів свого «вишу», адже влітку вони проходили антикризові семінари й тренінги. Ми завжди відкриті до співпраці. Ще однією проблемою є втрата мотивації до навчання. Над цим слід працювати. Психологи готові посприяти, аби молодь підняла свою працездатність і знайшла стимул вчитись навіть в умовах війни.
Навпаки – які плюси зараз дає студентам офлайн-навчання?
– Їх багато. Це і соціальні контакти, міжособистісне спілкування, що потрібно в юнацькому віці. Однолітки зустрічаються, обговорюють все, діляться переживаннями. Також коли людина довго перебуває в напрузі, в неї починає формуватись така життєво важлива навичка, як стресостійкість. Це дозволяє в подальшому легше долати перешкоди й не піддаватись дрібним проблемам.

Не варто будувати довготривалих планів
Як звикнути до нового ритму? Чи нормально, якщо студенти відчувають лінощі й апатію до занять і навчального матеріалу?
– Не обійтись без тайм-менеджменту. Студентам раджу скласти план дня: коли ви йдете на пари, коли спілкуєтесь з друзями, відпочиваєте тощо. Якщо чітко й рівноцінно розпланувати свій день, то не залишиться часу на лінощі. Ще ставте перед собою невеликі завдання. Відмічайте, що вдалося виконати. Пам’ятайте, що без хорошого відпочинку неможлива якісна праця. Це базове правило.
Деякі студенти за кордоном. Дехто через воєнні обмеження не може бути присутнім на заняттях: перебуває на окупованій території, не приїхав з дому, воює в лавах тероборони тощо. Що робити їм? Як здолати оцього «черв’ячка», що ось мої одногрупники там, а я – тут?
– Все залежить від ситуації. Щодо тих, хто за кордоном – мова йтиме про синдром провини вцілілого. Його симптоми: втрата сил, нав’язливі думки про те, що ви могли зробити, та не зробили, тривожний сон; відмова від їжі, сором, небажання спілкуватись, селфхарм, відчуття безпорадності й горя. Навіть якщо маєте виникає бажання «забитись у глухий кут», намагайтеся підтримувати хоч мінімальне спілкування з рідними, друзями, групою. Втеча від комунікації лише погіршить ваш стан. Говоріть про все, що всередині. Розповідайте про злочинні дії росії проти України своєму іноземному оточенню. Волонтерте, це допоможе заспокоїтись у цих складних обставинах. Крім того, турбуйтесь про себе: спіть, ходіть на прогулянки. Простіть себе за те, що вціліли. Пообіцяйте собі берегти себе, аби здоровим повернутися до України та відбудовувати її.

Ті, хто перебуває в теробороні або ЗСУ, самі вибрали свій шлях та виконують обов’язок перед державою. А студентів, котрі лишились на окупованих росією територіях, не маючи змоги виїхати, потрібно морально підтримувати. Якщо це ваші одногрупники, то обов’язково тримайте з ними зв’язок. Не нагнітайте, не запитуйте раз за разом: «Як ти?». Натомість робіть акцент на позитиві, дайте таким людям відшукати ресурс й цінність свого життя.
Як себе морально підготувати до змін: зараз ми навчаємось очно, але ніхто не дає гарантій, що так триватиме довго?
– Ми всі давно готові до непередбачуваності, враховуючи те, що триває 199 день повномасштабної війни. Будуйте короткотермінові позитивні плани, а не на рік наперед. Багато людей живуть одним днем і цілком вкладаються в нього. Звісно, шанс, що ми невдовзі знов перейдемо на «онлайн», є. Сподіватимемось, що цього не станеться, але треба налаштуватись заздалегідь. Дистанційне дає додаткові можливості для продуктивного самозростання. Це, наприклад, більше часу на читання літератури, власний розвиток, заняття улюбленою справою.

Вимикайте внутрішнього критика!
Як студентам адаптуватись до офлайн-навчання в умовах війни?
– Нові умови навчання – це виклик. Найбільше мене вражає те, наскільки сильне наше суспільство. Попри все, молодь нині захищає державу, чимало прийняли рішення залишитись тут попри небезпеку. Наша нація непереможна. Та іноді всім потрібна допомога. Ресурсів та літератури є безліч. Це безоплатні психологічні платформи, які дають навички емоційної стабілізації. Це групи взаємопідтримки, де працюють професійні психологи. Особисто я волонтерю в програмі «Я буду твоїм тилом» від НПА, а також на лінії підтримки для студентів від ГО «Асоціація психологів вищої школи України». Ми заснували її з перших днів вторгнення.

Дайте конкретні поради, як бути молоді, аби зберегти ментальне здоров’я.
– Подбайте про свої поточні потреби. Ви мусите зосередитися на тут і тепер: «Що я можу зробити, аби почуватися краще?», «Що я можу зробити, аби бути в безпеці?», «Що я можу зробити, щоб не відчувати голод і спрагу?» і так далі.
Пам’ятайте, що за екстремальних умов (як війна наразі) ви не можете докласти стандартних зусиль і отримати стандартні результати. Це можливо на початку, але не на постійній основі. Вам не вдасться регулярно продуктивно працювати. Але ви можете робити все, що у ваших силах за теперішніх умов. Вимикайте внутрішнього критика, якщо щось йде не так. Приймайте те, що ситуація склалась так, як склалася. Припиніть думати, що щось могло відбутись по-іншому. Ви точно не припустилися помилки навмисно.
Знайдіть 3 речі, за які Ви можете себе похвалити. Намагайтеся знайти спільну мову з одногрупниками. Беріть активну участь у заходах, які проводяться в університеті. Виконуйте рекомендації викладачів щодо навчання. Не бійтесь спробувати щось нове для себе. Радійте кожному дню, проведеному в ЗВО, бо період студентства — неповторний.

Як допомогти самому собі?
Також Ольга Логвись поділилася з нами безкоштовними онлайн-ресурсами, де студенти можуть знайти підтримку психологів чи інформацію про свій стан.
1. Навігатор першокурсника від психологічної служби ТНПУ ім. Володимира Гнатюка: https://spstnpu.blogspot.com/p/blog-page_11.html?m=1.
2. Інформаційна кампанія «Важливі питання»: https://cutt.ly/mCAwlMh.
З ініціативи першої леді Олени Зеленської почалась робота над національною системою піклування про психічне здоров’я, аби кожна людина могла отримати якісну та кваліфіковану психологічну допомогу. Тому курс «Психологічна підтримка себе та близьких для цивільних» (випущений спільно Програмою розвитку ООН та Міністерством цифрової трансформації) розрахований на широку аудиторію – від школярів до літніх людей з різними проблемами.
Курс складається з 14 серій тривалістю 4-8 хвилин. Ви дізнаєтесь, як пережити негативні емоції чи психологічну травму, звільнитися від стресу, працювати з негативними думками, вирішити непорозуміння з близькими тощо.

3. Чотирирічний проєкт MH4U (2019-2023 р.р.): https://www.mh4u.in.ua/about/.
Його метою є покращення якості та доступності допомоги і психосоціальної підтримки для людей із психічними розладами в Україні. Проєкт впроваджений за підтримки Швейцарії і націлений на: стимулювання лідерства та зміцнення національних і регіональних структур, які забезпечують роботу сфери охорони психічного здоров’я: покращення якості послуг у цій сфері, значне підвищення обізнаності населення з питань психічного здоров’я тощо.
4. Телеграм-спільнота від Асоціації психологів вищої школи України, де молодь вільно спілкується з іншими студентами та кваліфікованими психологами, може отримати безкоштовну та професійну допомогу фахівців: https://t.me/psycological_help_chat.
Опубліковано на сайті 20 хвилин
Один з університетів міста долучився до відомої польської акції. Тернополян запрошують на цікаве дійство (АНОНС)
- 6 вересня 2022 р. Юлія Іноземцева
- «Народові читання» традиційно проводять у Польщі кожної осені.
- Цього року ініціативу від країни-сусідки запозичили студенти ТНПУ імені В. Гнатюка. 9 вересня вони проведуть креативний захід для всіх охочих, хто прагне подякувати полякам за допомогу Україні у час війни.
- Чим цікава подія та як її відвідати – читайте далі.
«Narodowe Czytanie» (в перекладі «Народові читання») – це щорічна традиція у Республіці Польща, започаткована в далекому 2012 році тодішнім президентом Броніславом Коморовським. Ідея акції – популяризувати польську літературну класику та об’єднати багато людей у ході спільного читання художніх творів. Невдовзі таке незвичайне дійство перейняли й інші держави світу.
Україна не стала винятком. Зокрема, «Народові читання» цьогоріч влаштовують на кафедрі загального мовознавства і слов’янських мов ТНПУ імені Володимира Гнатюка.

– На «Народових читаннях» всі по черзі читають певний польський твір задля поширення інформації про національних авторів. Ми вирішили зробити такий захід в університеті, аби подякувати народу Польщі народу за допомогу, надану під час війни з росією! – говорить Галина Бачинська, завідувачка кафедри.
Організовують його спільно з Тернопільським полонійним культурно-освітнім товариством та Всеукраїнською Спілкою вчителів-полоністів України.
Дійство відбудеться у п’ятницю, 9 вересня, о 15:00, в навчальній аудиторії №62 (україно-польський освітньо-культурний хаб). Тривалість – 1,5 год.
– Ми будемо читати «Балади і романси» Адама Міцкевича польською мовою, також заплановані музичні та поетичні номери студентів та учнів шкіл міста. Запрошуємо усіх небайдужих тернополян завітати на захід! – каже пані Галина.

Опубліковано на сайті 20 хвилин
Відновлення – основа стійкості та розвитку
Стійкість – через відновлення і розвиток
Продовжується розвиток #ХабСтійкості, як координаційно-просвітницького осередку мережі Центрів громадської активності у Тернополі та регіоні.
Наша команда і дослідження (https://www.facebook.com/…/svoi…/posts/1108937166721509/) переконують - в краю не реалізована потреба в майданчику спілкування і підтримки для ВПО, їх сімей, волонтерів, для креативного і невимушеного вирішення проблем інклюзії, адаптації та розвитку. Тому налагодження Центру Стійкості (ХАБу), як базового осередку мережі лідерів спільнот ВПО, поінформованої про можливості та інструментарій стійкості та проблематики вразливих спільнот, більш підготовлених у сфері правових знань підтримки ВПО, психосоціальної, інформаційної та цифрової безпеки є актуальним задля соціалізації переселенців.
Тому на базі безкоштовного та безпечного (безпосередня близькість до бомбосховища) та вже готового до роботи приміщення від Тернопільського національного педагогічного університету ім.Володимира Гнатюка акумулюєм зацікавлених людей, для яких гуманітарна допомога це не тільки і не скільки організація та передача продовольчих чи побутових наборів. Цією діяльністю успішно займається Волонтерський центр ТНПУ, інші партнерські чи дружні громадські ініціативи переселенців. Саме ініціатор коаліції Волонтерський центр ТНПУ є одним із 15 волонтерських штабів надання гуманітарної допомоги, що визнано міською владою Тернополя: https://ternopilcity.gov.ua/news/58671.html.Опубліковано на сайті Гурт

Композиція присвячена хресному батьку Елеонори, воїну ЗСУ, який отримав поранення у цій жорстокій війні. Уламки снарядів наскрізь прошили Йому долоню, саме так, як і співається.
Дівчина написала пісню після першої зустрічі із пораненим у лікарні і зізнається, що коли не вистачило слів, щоб виразити усі почуття, на допомогу прийшла музика.
Над аранжуванням треку та записом бек-вокалу працював випускник факультету мистецтв Іван Водвуд.
Творча команда. Виконавиця разом із аранжувальником та відеооператором
Завершальним акордом творчої роботи стали зйомки відеокліпу на різних локаціях, одна із них – актовий зал ТНПУ ім.В.Гнатюка. Саме цей знімальний майданчик підкреслив особливу мистецьку атмосферу відеокліпу, який створив Тарас Кучма.
Пісня є надзвичайно чуттєвою та правдивою не лише через реальну історію близької родини Елеонори, а й тому, що у відео ми бачимо хресного батька, якому і присвячена пісня. Тому, кожне слово, кожна нота та задумливий погляд – невимовно щирі.
Вітаємо Елеонору та бажаємо успіху у реалізації нових творчих проєктів!
Пишаємося нашими талановитими випускниками!
Доцент Ярослава Топорівська
Дочірні категорії
Видання працівників ТНПУ Кількість статей: 0
ВИДАННЯ ПРАЦІВНИКІВ ТНПУ
Підручники, навчальні посібники, лекції, методичні рекомендації працівників Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка
Науковці ТНПУ Кількість статей: 1
Університет на сторінках ЗМІ Кількість статей: 7
Видання працівників 2019 р. Кількість статей: 10