Головне меню
Проєктна діяльність
Рідкісні та цінні видання
Ми в соціальних мережах
Календарі
Інформація для кафедр
Шекспірознавство
Випадкове фото
Хто на сайті
На сайті 902 гостя та 0 користувачів
Uncategorised
Зaмість Дмитрa Підручного нa Кубку світу виступить 19-річний дебютaнт з Тернополя.
Народжений «генієм»…
Шекспір є автором, ідеям, мотивам творчості якого не можливо не дивуватися. Світ змінюється під впливом політики, подій, технологій, а люди все ще потребують духовної поживи, в основі якої лежать твори цього англійського митця. Хоча, на перший погляд здається, Вільям Шекспір географічно, історично та культурно далекий від нас, втім, відчувається, що він надзвичайно близький нам у морально-етичній площині…
Сучасний читач може віднайти підказки до вирішення актуальних питань сьогодення у творчості Шекспіра, адже життєві обставини, у які потрапляють люди, детально і майстерно відтворені у його творах. У текстах представлені як життя окремої людини, так і стадії розвитку цілого народу й епохи.
Отож, завдяки ентузіазму та неабиякому інтересу студентів англійського відділення факультету іноземних мов до творчості видатного драматурга вдалося віднайти паралелі між темами його творів і драматичною ситуацією нашого сьогодення, відчути актуальність вічних і незмінних мотивів людського буття, пов’язаних з життям та смертю, людиною і природою, любов’ю та ненавистю, добром і злом, миром і війною…..
Гарасим Т. О. – доцент кафедри англійської філології та методики навчання англійської мови Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка
Довбуш О. І. – доцент кафедри англійської філології та методики навчання англійської мови Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка
Скорейко-Свірська І. П. – доцент кафедри англійської філології та методики навчання англійської мови Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка
All the world stage As You Like It
Another part of the field Henry VI
Coriolanus
Hamlet
Henry V
Henry V
Julius Caesar
King Henry VI
Richard III
The Merchant of Venice
The Tempest
To Be or Not to Be
Сплели понад 900 сіток: тернопільські студенти допомагають ЗСУ
Із 2014 року студенти історичного факультету педагогічного університету Тернополя сплели понад 900 сіток. Про це Суспільному розповів викладач історії Володимир Кіцак.
За його словами, чергове відправлення – 10 маскувальних сіток захисникам України. Це також і десяте відправлення сіток на передову цього року.
Після навчання щодня до плетіння долучається першокурсниця Наталія Ярославська.
"Я знаю, що я роблю добру справу. Вони нас захищають і це для мене велика честь плести для них сітки".
Не припиняють плести сітки й тоді, коли вимикають світло
"Долучаюсь часто, бо в мене багато друзів і рідних служить і для того, щоб їм допомогти в цій службі. Нема світла, то ми вже знаємо її і можемо з закритими очима плести сітку", – розповіла першокурсниця Ірина Мостова.
"Сітку розпрямимо, скачаємо її, зв’яжемо її і відправимо поштою", – каже студент Володимир Видаш.
Доцент кафедри історії України Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка розповів, – це 350 квадратних метрів на один з розвідувальних батальйонів десантно-штурмових військ.
"У цьому батальйоні служить вже третій рік студент, а тепер вже магістрант історичного факультету. Ми не перший раз туди передаємо".
Також бійцям передають 80 грілок для рук, які придбали благодійники з-за кордону.
"Дуже хороші грілки для рук. Такий пакет 2 євро коштує. Тиждень тому ми відправляли 60 таких пакетиків на розвідроту 10-ї гірсько-стрілецької бригади. Вони гріють 12 годин. Якщо таких дві в руки і до ніг, то в них реально тепло тривалий час".
За словами Володимира Кіцака, від 2014 року сплели понад 900 сіток загальною площею понад 30 тисяч метрів квадратних. Ними можна було б накрити чотири футбольних поля. Від початку повномасштабної війни студенти передали 552 сітки.
Опубліковано на сайті
Суспільне Тернопіль
Мистецька імпреза до 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди за участю ТНПУ3 грудня 2022 року виповнюється 300 років від дня народження українського філософа, просвітителя-гуманіста, поета Григорія Сковороди, який належить до найяскравіших постатей в українській філософії та літературі. Сьогодні на велику мистецьку імпрезу «Хто серцем чистий і душею, не потрібна йому війна» у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї завітали представники влади, художники, філателісти, освітяни, студентська молодь, науковці музею.
У конференц-залі презентували графічні роботи із фондів нашого музею харківських художників: Петра Ганжа, Валентина Сизикова, Віктора Віхтинського, Юрія Сиротенка, Григорія Томенка та інших (в техніці літографії та ліногравюри). На роботах відобразили життєвий шлях Григорія Сковороди, а також ілюстрації до його творів, які спонукають замислитись над глибиною думки великого поета. У залі присутні оглянули ліногравюри із серії «Символи Сковороди» Ярослави Музики - художниці, громадської діячки, уродженки нашого краю, а також роботи відомого в Україні митця-графіка Георгія Якуто́вича із серії «Сковорода – народу».
Доповнили виставку тематичні етноінсталяції та книжково-філателістичні виставки з приватної колекції Василя Дідуха та з фондів Тернопільського обласного краєзнавчого музею. У надзвичайно теплій та душевній атмосфері пройшов захід. Адже настанови духовного провідника українського народу, як ніколи, актуальні саме сьогодні. Із вітальним словом до гостей звернулася заступниця директора з наукової роботи Наталя Чеканова, а завідувачка відділу науково-просвітньої роботи Оксана Гулик розповіла про життєвий шлях Григорія Савича.
Світлани Байталюк – директора Департаменту культури та туризму ТОВА,
Василя Дідуха - члена Асоціації філателістів України,
Богдана Ткачика – народного художника України, члена НСХУ,
Лариси Ороновської – заступниці декана факультету мистецтв по виховній роботі ТНПУ,
Наталії Собкович - головного спеціаліста відділу культури, охорони культурної спадщини ТОВА.
Тематичні банери, приурочені 300-річчю з дня народження Сковороди люб'язно надав Михайло Тимошик - депутат Тернопільської обласної ради. Вчення Сковороди про любов, свободу і життя залишається близьким і сучасним, попри те, що вже змінилося кілька поколінь.
Від «Коріння» до «Сопигори» – і все життя
Автор : Валентина Семеняк
Година пам’яті поета Богдана Бастюка «Тобі вклоняюсь, нене – Україно», відбулася у світлиці Тернопільської спілки письменників.
Це вже третій мистецький проєкт (Василь Ярмуш, Петро Тимочко), який реалізовують у спільній творчій співпраці ТОО НСПУ, літературне об’єднання та ТНПУ імені Володимира Гнатюка (кафедра музикознавства та методики музичного мистецтва). Вірші незабутнього поета читали поети Ганна Назарків, Галина Шулим, Віктор Насипаний, Марія Гуменюк, Валентина Судома, Борис Салабчук, Юрій Заєць, професор і популяризатор творчості тернопільських письменників професор Олег Смоляк, студентка Яна Палюх. Письменниця Василина Вовчанська проявила себе в новому амплуа, прочитавши гуморески «Інопланетяни» та «Турботливий братик». Літературознавиця і поетеса Тетяна Дігай поділилася спогадами про те, як досліджувала роман Богдана Бастюка «Сопигора». Про товариські зустрічі і співпрацю – письменник Зіновій Кіпибіда. Мистецькою окрасою заходу стали виступи дуету акордеоністів у складі студентів факультету мистецтв Михайла-Богдана Семена і Петра Пісяка, юної співачки Марії Гнатів, поета і композитора Ігоря Вовчака. «Сонатина» скрипальки Оксани Довгань (доцентка, кандидатка педагогічних наук) розважила чимало сердець. «Спомини про батька» доньки поета – Ірини Звір, вчительки української мови і літератури Мишковицької ЗОШ були цікавими і пізнавальними. Модерувала захід Анна-Віталія Палій.
Богдан Бастюк – тонкий лірик, прозаїк, гуморист сатирик. Міг бути серйозним, але очі при тому сміялись. І важко було зрозуміти: сказане ним жарт, чи таки правда? Принаймні так мені здавалось, особливо на початках нашого знайомства. Спостерігаючи збоку, завжди дивувалась його вмінню казати в очі все, що думав. Виходило це в нього якось просто і невимушено. Однак відчувалось, що спілчанська ноша, яку звалив на свої плечі, була для нього заважкою. Ні, праці Богдан Бастюк не боявся, навпаки. Здавалось, що всередині нього борються дві особистості…
Він боготворив Слово, він жив ним, і воно жило в його серці. Іншими словами – у них була взаємна любов. А ще письменник любив рідну Мишковицьку землю. Працюючи на ній, відпочивав душею, черпав від неї невидиму силу, енергію.
- Тату, розкажи ту історію, як ви їхали на санях вкриті, просили ми не раз батька, – згадує донька, пані Ірина. – Як він все це захопливо розказував: «Їхали саньми, стояв тріскучий мороз, запряжені коні, зоряне небо, кожухами нас із сестричкою обтулили, мама з татом сміються, жартують». Заради таких митей треба жити. Щороку, коли ми йшли в Мишковичах на Святвечір до батькової матері – до моєї бабусі Катерини, до дідуся Івана, то щоразу просили: – Тату, розкажи ту історію, як ви їхали на санях вкриті. Теперішні діти мають все, але вони часто почуваються нещасливими… Кілька разів батько не вступав на навчання туди, куди мріяв, працював в автошколі у
Микулинцях, добирався пішки в благеньких чоботах, але з яким захопленням розповідав, як старші наставники передавали йому свої знання. Все було щиро, просто і природно. І вже від того батько був щасливим. Велике значення у житті мав для нього рідний дід Петро, є припущення, що він служив офіцером в австрійсько-галицькій армії. Виховання батька – то розмови з дідом. Біля річки, на луці, випасаючи корову, при таких простих речах формувався майбутній письменник.
Особливим був львівський період навчання у сільськогосподарському інституті. Він зустрічався з молодими людьми, які були залюблені у слово. Роман Іваничук, Володимир Яворівський, Богдан Чепурко, Марія Чумарна. Йому давали ключ від сімейних бібліотек і він замість того, щоб йти на пари, поринав з головою у чтиво. Якось потрапила йому до рук книжечка Володимира Підпалого «В дорогу за ластівками». Поезія настільки вразила, що він поїхав до Києва шукати Підпалого. Знайшов адресу і вони щиро заприятелювали: душа в душу. Той навчив його прискіпливо редагувати написане. Тож згодом, коли батькові приносив хтось вірші, він міг все перекреслити і залишити кілька рядочків.
Окрема тема дід Іван. За завданням Богдана той ходив до людей ізаписував спогади, які потім увійшли до відомого вже роману «Сопигора». Це не просто історія галицького села, це правдива історія всієї України.
«Богдан Бастюк: мистецьке чотирипілля» – назва книги, яку відразу після смерті письменника видрукував його добрий приятель Петро Сорока. Там є такий рядок: «Вершина творчості Бастюка – це трилогія «Сопигора». Власне, тут є історія вже згаданого діда Івана. Один з героїв є його прототипом. Цю книгу постійно беруть в сільській бібліотеці, люди її потребують, бо вона все у когось на руках. Та й читається, напрочуд, легко.
Пригадую, під час відкриття меморіальної таблиці на стіні рідної школи у Мишковичах, присвяченій пам’яті українського письменника Богдана Бастюка, пощастило відвідати музей. З якою любов’ю представлені у невеличкому приміщенні предмети і речі, які належали поету: крісло, стіл, настільна лампа, друкарська машинка, книги, картини, журнали, листи. Звісно, це заслуга, в першу чергу, доньки поета – пані Ірини, яка вчителює у цій школі. Вона тут і за екскурсовода. То ж як будете в Мишковичах, не полінуйтесь відвідати місцеву школу і зайти до згаданого музею. Ви відкриєте для себе неповторний світ ще однієї яскравої української душі, яка служила Україні поетом. Член НСПУ з 1988 року. Лавреат літературних премій ім. Богдана та Левка Лепких, ім. Уласа Самчука, ім. С. Руданського. Автор книг «Коріння» (1978), «Дефіцитна кандидатура» (1989), «Трава у профіль» (1990), «Сільська аеробіка» (1990), «Сто мініатюр» (1992), «На кривому цвяшку» (1997), «Для дорогої родини» (1999), «Цілушка» (2000), «Сміхомаргіналії» (2001), «Словини» (2005), роман-трилогія «Сопигора» (2003). Ось яке кредо Богдана Бастюка визначив колись для себе письменник Петро Сорока: «Залишайтеся собі, панове, при своїй городянській філософії, а нам дозвольте проповідувати філософію сільську, взявши її прямісінько з Євангелії, а там, у грядущих віках, побачимо, кому люди за таку працю дякуватимуть».
#OlympicLab виховує чемпіонів на Тернопільщині
15 Листопада 2022
У Тернопільському національному педагогічному університеті ім. Володимира Гнатюка пройшов спортивно-інтерактивний захід НОК України під назвою «OlympicLab».
Цього разу регіональний Олімпійський осередок взяв за основу напрям проєкту «Чат з чемпіоном та лідерські навички» для студентів Факультету фізичного виховання ТНПУ.
На гостину до молоді завітали: випускник факультету, начальник тернопільського обласного відділення Комітету з фізичного виховання та спорту МОН України - КФВС МОН України, Майстер спорту, Заслужений працівник фізичної культури і спорту України, Відмінник освіти України, Національний суддя, тренер, доцент — Олександр Бірюков, а також стипендіат НОК України, КМС з легкої атлетики — Олександр Хома.
Захід проходив у форматі «Клубу успішних людей», який вже протягом кількох років поповнюється новими стейкхолдерами. Гість заходу Олександр Бірюков детальніше розповів про свої досягнення у спорті, про здобутки у професійній діяльності, поділився секретами успіху та тим, які у нього з'явились переваги з початком занять спортом та роботи у сфері фізичного виховання та спорту, побажав спортсменам наполегливості у тренуваннях та нових спортивних перемог.
Після цікавої розмови студенти разом з гостями зробили фото на згадку про цю зустріч, а новий стейкхолдер Олександр Бірюков отримав корпоративні подарунки від НОК України та ТНПУ.
Дочірні категорії
Видання працівників ТНПУ Кількість статей: 0
ВИДАННЯ ПРАЦІВНИКІВ ТНПУ
Підручники, навчальні посібники, лекції, методичні рекомендації працівників Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка
Науковці ТНПУ Кількість статей: 1
Університет на сторінках ЗМІ Кількість статей: 7
Видання працівників 2019 р. Кількість статей: 10
Видання працівників 2020 р. Кількість статей: 9
Видання працівників 2021 р. Кількість статей: 9
Видання працівників 2022 р. Кількість статей: 10
Видання працівників 2023 р. Кількість статей: 9
Видання працівників 2024 р. Кількість статей: 10
Видання працівників 2025 р. Кількість статей: 5
Гнатюкіана Кількість статей: 0
Ресурси ТНПУ
Всеукраїнські ресурси
Світові бази даних
Наукометрія
Бібліотеки України
