ГНАТЮК ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ –
етнограф, фольклорист, мовознавець, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач, громадсько-культурний діяч
Бібліографія публікацій (2008–2017 рр.)

Він прагнув зберегти зернину,
Яка несла в собі ідею
Буттєвості, життя народу.
Історію та дух свободи
На рідній батьківській землі.
Він прагнув донести з імли
До свіжого простору краю
Живеє слово, думку вдалу,
Які би щиро, нелукаво
Збудили пам’ять.
І постала б у хаті отчій своя правда,
А сила й воля простолюду
Піднесли б дух всього народу.
Від витоків минулих днів
І до сьогоднішніх часів
Єдиний би постав ланцюг,
Де українська щира пісня
                                                    Забула би про всі облизні,
                                                    А над колоссям золотистим
                                                   Лилася б щиро та іскристо
                                                   Народна дума, рідне слово, —
                                                   Ось була мрія Гнатюкова!
                                                   Тож хай не затиха ніколи
                                                   Вкраїнська пісня, рідне слово.
                                                   Історія знаходить місце,
                                                   Де є народ живий і пісня.
                                                                             Ольга КОВЕЛЬСЬКА.

Гувернерство і репетиторство
як одні із форм навчального процесу вдома

    Головним осередком, де відбувається становлення і розвиток особистості, де формуються найбільш стійкі, соціально значущі елементи у вихованні, була і залишається сім’я. Як первинне соціальне середовище, в якому закладаються основи характеру і поведінки особистості, сім’я культивує моральні цінності залежно від етичної та культурної спадщини батьків, їхніх педагогічних знань і навичок, сімейних стосунків тощо.
   Останнім часом багато сімей відмовляються від громадських освітніх установ із-за досить високого рівня захворюваності дітей у них, інші батьки хотіли б дати дітям більш якісну освіту того чи іншого змісту. Домашнє виховання є суто індивідуальним, конкретним, персоналізованим, що цілком відповідає пріоритетам державної політики, зазначеним у Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті.

Доля вченого – у долі України
(до 140-річчя від дня народження Степана Рудницького –
українського географа, академіка)

   Степан Рудницький — визначний український географ і картограф, засновник і директор Українського науково-дослідного інституту географії і картографії, вчений, який заклав фундамент географічної науки в Україні, розробив українську географічну термінологію.
  Рудницький перший створив українську національну географію всіх українських земель. Він був піонером у створенні загального курсу «Географії України» і належав до грона вчених-географів, девізом яких було: «В огонь підемо, горіти будемо, але від своїх переконань не відмовимось».
   Цією плеядою міг би пишатись будь-який народ: академіки Степан Рудницький, Юрій Полянський, професори Геринович та Кубійович, доктори географії Дольницький та Іваничук. Більшість з них пройшла тернистими дорогами більшовицького ГУЛАГу. А імена і науковий спадок цих подвижників української географічної науки належало забути…

Наукова бібліотека ТНПУ ім В. Гнатюка висловлює щиру подяку Інституту Генріха Гайне, Німеччина ( Heinrich-Heine-Institut, Düsseldorf) за подаровані книги (в кількості 78 одиниць).

 Перелік подарованих книг

Богдан Бойчук – тонкий майстер художнього слова
з трагічним світосприйманням
(90 років від дня народження поета-модерніста,
прозаїка, перекладача та літературного критика,
члена Нью-Йоркської групи)

   Богдан Бойчук народився 11 жовтня 1927 року в селі Бертники Тернопільської області. У 1944 році його забрали на примусові роботи до Німеччини, де він залишався і після війни у таборі для переміщених осіб у Ашаффенбургу.
   У 1949 році пан Бойчук переїхав до Нью-Йорка. У 1957 отримав освіту у галузі електроніки у Міському коледжі Нью-Йорка й працював у цій сфері до 1992 року. У 1950-х роках Богдан Бойчук стає співзасновником Нью-Йоркської групи поетів-емігрантів, пізніше – редагує видання "Нові Поезії", "Світо-Вид", "Сучасність". Видавав власну поезію, драматичні твори й прозу, перекладав твори із іспанської, англійської, російської на українську. Він – автор шести поетичних збірок, двох романів, восьми п'єс, а також багатьох перекладів. Пан Бойчук був членом Національної спілки письменників України. Мешкав у Ґлен-Спеї і в Києві.

Графік видачі літератури бібліотекою університету
на 2017–2018 навчальний рік